“Він воскрес, його нема тут” (Марка 16,6)
МАРКО
Йосиф Ариматейський ховає Ісуса (15,42-47). Марко називає його поважним радником (15,43), що й сам очікував Божого Царства (тобто переходу до вічності). Власне, Йосиф, “прибув і, сміливо ввійшовши до Пилита, попросив тіло Ісуса” щоб Його поховати. Це слово “сміливо” наголошує на твердості намірів святого. Поховавши Ісуса у гробі, прикотив камінь. А жінки мироносиці дивились, де його покладено (15,47).
Правдоподібно пахощів купила Саломія, бо Марко не згадує про неї коли описує сцену похорону. Так ось, наступного дня жінки-мироносиці пішли щоб згідно із єврейським звичаєм намастити тіло померлого і в дорозі запитували одна одну: “Хто нам відкотить камінь від входу до гробу?” (16,3). Марко наголошує що камінь був “дуже великий” (16,4). І жінки прийшовши, побачили його відваленим…Навіть якщо твоя душа прикочена дуже великим каменем гріха є надія – це Воскреслий Господь, тільки Йому під силу воскресити душу і оживити її до життя ласки. Гріх є каменем що немовби закриває вхід Богові до людського серця, необхідно усунути цю перешкоду щоб душа була оживлена благодаттю Божою.
Пустий гріб…жінки бачать юнака (16,5), скоріш за все це був ангел, євангелист образно вживає вираження “юнак”. Емоції: вжахнулись. Це було чудо! Його нема тут! Він воскрес! Пустий гріб викликає жах…такий сильний, що жінки нічого не розповідають нікому.
Цей опис про Воскресіння Ісуса читаємо в Марка 16 глава 1-8 стих.
Пізніший додаток 16, 9-20. З нього дізнаємось що Ісус коли воскрес, “з’явився найперше Марії Магдалині” (16,9). Хоча правдоподібно, хоча і жодне Євангеліє про це не згадує, Ісус по Воскресінні з’явився найперше своїй Пресвятій Матері, Тій, що найбільше Його любила..
На відміну від першого опису, де також згадується про Марію Магдалину, в другому, вона повідомила про Воскресіння Ісуса, однак, “учні не йняли віри” (16,9). Так направду, поки людина не переживе у своєму житті воскресіння, вона не йнятиме віри, хоч би їй хто що говорив..
Пустий гріб Христовий є промовистим знаком Воскресіння, споглядаючи який ми бачимо і віруємо у те що Господь справді воскрес, Ісус Живий! І далі діє у світі посеред нас! Але чи ти віруєш у це? Відповідь на це питання залежить від кожного особисто.
МАТЕЙ
Матей у своєму описі подій похорону Ісуса вживає наступні деталі. Він каже, що Йосиф був заможний чоловік (тобто багатий), що й сам став учнем Ісуса (27,57). У Євангелиста Матея дізнаємось також про те що гробниця у якій поклали тіло Ісуса належала Йосифу з Ариматеї (27,60). Правда камінь Матей називає просто “великим”. Цікавим моментом, який десь можливо частково відводить нас від роздумів над пустим гробом є той що так виглядає первосвященники і фарисеї більше вірили у те що Ісус воскресне (27,62-63). Матей вже конкретно говорить що камінь від гробу відкотив ангел (28,2). Діалог ангела з жінками ідентичний як у Марка. Однак Матей згадує що окрім страху, серця жінок були наповнені і великою радістю.
Цікавим є опис єв. Матеєм про підкуп сторожі (28,11-15). І це невипадково, тому що Матей писав своє Євангеліє до юдеїв, тих які не прийняли Христа і згадує цей доволі цікавий фрагмент, про який чомусь не згадують інші Євангелисти. Тому згідно з цією доволі смішною чуткою, що буцімто учні Христа викрали Тіло Його, серед юдеїв ходить по цей день (28,15).
ЛУКА
Цікаво що кожен Євангелист в своїй розповіді про Йосифа з Ариматеї додає щось свого. Не винятком у цьому плані є і святий апостол і Євангелист Лука. Він пише, що Йосиф був доброю і праведною людиною (23,50), що немало важно. Адже Вчитель Церкви, Святитель Йоан Золотоустий каже, праведним, у Слові Божому називаємо тих, які посідали усі чесноти. Такими були: Йосиф Обручник, Симеон Богоприємець, тощо. Лука пише, що Йосиф Ариматейський не пристав був до їхньої ради, ані вчинків (23,51). Зверніть увагу, Ісуса не ховають у Його гробі, а в чужому! (23,53). Про що це говорить…а про те, що Ісус не хоче спочивати у своєму гробу, а місцем свого перебування хоче вчинити людське серце!
Лука згадує про двох чоловіків (тобто ангелів) котрі з’явилися жінкам у порожньому гробі. Жінки розповіли про цю подію апостолам, однак як і у попередніх описах – ніхто не повірив, більше того ці слова видавалися їм пустим верзінням (24,11).
ЙОАН
Йоан теж додає щось свого у опис про Йосифа: він був учнем Ісусовим, – але потайки, страхався бо юдеїв (Йо 19,38). Тільки Йоан згадує що Йосиф разом з Нікодимом (який раніше приходив уночі до нього, Йо 19,39) зняли мертве Тіло Ісуса з хреста і поховали.
Йоан подає дещо відмінний опис подій навколо порожнього гробу. Він пише, що коли Марія Магдалина прийшла до гробниці і побачила що камінь відкочено, – то побігла і сповістила Петра і апостола Івана (20,1-2). Таким чином ці апостоли стають першими свідками порожнього гробу, без присутності ангелів, як це було у випадку Синоптиків. Опісля в Йоана слідує (Йо 20,11-18) опис з’яви Воскреслого Христа Марії Магдалині, про ще теж не згадують Синоптики. Доволі цікавий фрагмент про який застановимося в наступній науці…
Опісля святий Апостол і Євангелист Йоан подає доволі розлогий фрагмент з’яви Воскреслий – апостолам (його читаємо на Пасхальній Вечірні) і після нього ще й окремо апостолу Тому (його читаємо у Томину неділю).
Ось такі роздуми…звичайно що можна було ще вказати на багато інших деталей, але про це вже якось в інших науках. А ця нехай принаймні заохотить кожного з нас у цей Пасхальний час до більшої любові Ісуса Христа і зміцнить нашу віру.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
